знайомство тренінг

Психологічний тренінг формування професійно важливих якостей особистості майбутніх соціальних працівників. Застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок, професійно важливих якостей особистості на прикладі майбутніх соціальних працівників. Програма тренінгу, мета, структура, зміст групових занять з формування професійних якостей. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже. Статтю присвячено проблемам теоретичного обґрунтування та розробки соціально-психологічного тренінгу формування професійних якостей особистості майбутніх соціальних працівників. Окреслено проблематику застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок і професійно важливих якостей особистості. Проаналізовано основні складові особистісно-професійної компетентності соціальних працівників та їх змістовні характеристики. Розроблено програму тренінгу, окреслено мету, структуру та зміст групових занять з формування професійно важливих якостей особистості соціальних працівників. Стверджується, що розроблений психологічний тренінг має започаткувати основи професійної спрямованості, особистісного розвитку та суб'єктності майбутніх соціальних працівників. Ключові слова: психологічний тренінг, професійне навчання, професійно важливі якості особистості, соціальні працівники, професійна компетентність. Постановка проблеми. Соціальна робота є новою академічною дисципліною та професійною діяльністю, що стрімко розвивається на основі запиту сучасного суспільства. Суспільство наразі вимагає від соціального працівника різнобічних знань, умінь не тільки творчо мислити, організовувати складні процеси соціальної допомоги, а й на високому рівні забезпечувати розвиток соціального потенціалу людини. Виконати цю особливу місію можливо тільки за умови наявності у соціального працівника особливих якостей зрілої та гармонійної особистості. Багатство його особистості набуває суспільної значущості, стає умовою розвитку як професійних, так і соціальних взаємовідносин. Тому важливою проблемою професійного навчання кваліфікованих соціальних працівників стає формування професійно важливих особистісних якостей. Більшість дослідників погоджуються з тим, що найбільш ефективним засобом розвитку особистості фахівців професій соціономічної сфери є соціально-психологічний тренінг як активна, інноваційна форма освітньої роботи, що дозволяє включити особистість в самосвітній процес і добиватися практичних результатів одразу ж, в ході тренінгу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розробки загальних основ психологічного тренінгу розглядаються у працях українських вчених Л. Карамушки, Ю. Швалба, І. Беха,. Лефтерова, російських (Л. Петровська, Г. Марасанов, Ю. Хрящева, І. Вачков та ін.), та зарубіжних авторів (К. Рудестам,. Фопель, Р. Баклі. Капл). Концепцію активного навчання, що використовує психологічні та комунікативні тренінги з метою формування певних професійних якостей, висвітлено у працях психологів та педагогів Л. Шнейдер, О. Кульчицької, І. Баклицького, О. Білої,. Ситнікова, М. Афанасьєва, Г. Шумської та багатьох інших. Визначення професійних якостей соціального працівника та вимог до його особистісних властивостей є предметом наукових досліджень Л. Тюпті, Г. Лактіонової, О. Карпенко, Р. Вайноли, Н. Шмельової, Є. Холостової, Г. Медведєвої. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Менш розробленою в психологічних дослідженнях є проблематика застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок і професійно значущих якостей. Зокрема напрямки організації та проведення соціально-психологічних тренінгів з метою розвитку особистості соціальних працівників в умовах освітнього середовища ще не набули достатньої конкретизації. Тому метою даної статті є теоретичне обґрунтування та розробка соціально-психологічного тренінгу формування професійних якостей особистості соціальних працівників в процесі професійного навчання. Виклад основного матеріалу. В сучасній психологічній літературі та практичній роботі термін "тренінг" трактується досить широко та застосовується для позначення різноманітних форм групової психолого-педагогічної роботи від психотерапії до розвиваючого навчання в широкому розумінні. За визначенням І. Вачкова, груповий психологічний тренінг є сукупністю активних методів практичної психології, які використовуються для роботи з психічно здоровими людьми, які мають психологічні проблеми, з метою надання їм допомоги в саморозвитку [2,.15]. Більшість авторів, що приділяють увагу проблематиці психологічного тренінгу, детально описують сфери застосування соціально-психологічного тренінгу в практиці психологічної допомоги, корекції та для забезпечення особистісного зростання. Наразі соціально-психологічний тренінг усе частіше використовують у тих галузях людської практики, де успіх діяльності значною мірою залежить від уміння спілкуватися, зокрема й в професійній підготовці соціальних працівників. Проаналізувавши дослідження проблеми осо - бистісних якостей соціального працівника можна зазначити, що висококваліфікованому фахівцеві соціальної роботи пред'являється цілий комплекс вимог до когнітивної (знання, вміння, навички), афективно-мотиваційної (гуманістична спрямованість), поведінкової (саморегуляція й самоконтроль) сфер особистості. Велика кількість досліджень професійно-важливих характеристик особистості соціального працівника є наслідком складності та багатогранності феномену особистості людини взагалі. Психологічні механізми формування професійних якостей особистості соціального працівника можна розкрити, якщо розглядати закономірності процесу професіоналізації особистості, оскільки професійно важливі якості особистості ще мають перетворитися в індивідуальну професійну компетентність фахівця. Професійна компетентність фахівців є системним багаторівневим утворенням з компонентами когнітивного, експресивного та інтерактивного характеру. З огляду на специфіку професійної соціальної роботи, актуальним є питання формування особистісно-професійної компетентності. Згідно з дослідженнями Є. Густової, динаміку становлення особистісно-професійної компетентності майбутніх соціальних працівників зумовлено розвитком мотиваційно-ціннісного, операційного й рефлексивного компонентів як прояву високого рівня особистісно-професійної зрілості майбутнього фахівця протягом навчання у ВНЗ [3,.75]. Операційний компонент особистісно-профе - сійної компетентності представлений комунікативною компетентністю та організаційними здібностями, [5] інформаційною компетентністю, екстремальною компетентністю соціального працівника тощо. Рефлексивний компонент осо - бистісно-професійної компетентності соціального працівника пов'язаний з рефлексивністю як з системною якістю особистості [4] та професійною рефлексією, що спрямована на самопізнання, самодослідження, самовдосконалення особистості. Зрештою, зважаючи на морально-гуманістичний характер соціальної роботи, мотиваційно-ціннісний компонент визнається багатьма авторами провідним у формуванні професіоналізму. У професійній соціальній роботі особливо підкреслюється значення таких цінностей, як гуманність, соціальна справедливість, самовизначення, конфіденційність, антидискримінація у професійній діяльності, доброчинність, альтруїстична підтримка найбільш вразливих верств населення [8,.145]. Відтак, на основі теоретичного аналізу професійно важливих якостей та особистісно-професійної компетентності соціальних працівників з одного боку, можливостей методів психологічного тренінгу з іншого боку, розроблено програму тренінгу розвитку професійних якостей особистості соціального працівника. Метою тренінгової програми є усвідомлення себе як професіонала, рефлексія професійно значущих якостей суб'єкта, розвиток особистісних якостей, що виявляться недостатніми, формування навичок, необхідних для роботи соціального працівника. Виходячи з цих цілей, структура групових занять складається з трьох великих блоків: блок розвитку комунікативних якостей, блок формування емпатії та співчуття співрозмовнику, блок усвідомлення й розвитку особистісних властивостей. У першому блоці відбувається діагностика комунікативних якостей учасників тренінгу, усвідомлення закономірностей спілкування людей, розвиток основних навичок ефективного спілкування (навички впевненої поведінки, входження в контакт і виходу їх нього та інші). Відпрацьовуються навички активного слухання, формулювання відкритих питань, відкритого вираження почуттів. Окреме місце займає діагностика й формування лідерських якостей учасників тренінгу. Найбільший ефект мають рольові ігри, вони дозволяють в безпосередній, емоційно привабливій формі відпрацьовувати навички спілкування, рефлексувати особисту поведінку в ситуаціях професійного спілкування. Значне місце в цьому блоці займають методи та техніки асертивного тренінгу - тренінгу впевненої поведінки [1,.10]. У другому блоці за допомогою спеціальних психотехнічних і рольових ігор та технік відбувається розвиток здатності до співпереживання, співчуття людині, рефлектується здатність брати на себе відповідальність за інших людей, розвивається здатність до варіативного мислення тощо. Найбільшою мірою соціальним працівникам необхідно тренування саморегуляції, тому на кожному етапі проводяться вправи по тренуванню здібностей саморегуляції: розвитку прийомів глибокої м'язової релаксації, формуванню навичок аутотренінгу, використовуються медитативні техніки, що необхідні для формування здатності самоконтролю й ефективного відпочинку. Застосування елементів релаксаційних тренінгів дозволяє підвищувати не тільки психологічну грамотність, а й психоемоційну стійкість до стресів, необхідну в професійній діяльності в кризових умовах. Третій блок присвячений особистісному розвитку учасників тренінгу. Завданням цієї частини є усвідомлення своїх особистісних якостей, закладення основи для самовдосконалення та особистісного зростання, активізація рефлексивних механізмів особистості, по можливості вирішення внутрішніх конфліктів і суперечностей. Особистісне зростання є цілеспрямованою роботою над вдосконаленням своїх особистісних якостей, що ґрунтується на самопізнанні, самоспонуканні, програмуванні осо - бистісного розвитку та самореалізації. В алгоритм проведення тренінгів особистісного росту зазвичай включаються вправи з самодіагностики (робота з тестами), відпрацювання навичок самоаналізу, психотехнічні ігри з рефлексування, обговорення, елементи проектування й прогнозування свого життєвого та професійного шляху. Програму тренінгу формування професійно - особистісних якостей майбутніх соціальних працівників розраховано на 9 тренінгових сесій, що проводяться щотижнево протягом навчального семестру. Тривалість кожного заняття складає 1 годину 20 хвилин (2 академічних години), це зумовлено особливостями навчального процесу у вищому навчальному закладі. Тож, великою мірою результативність дій учасників тренінгу залежить від конкретно встановлених норм часу на визначені вправи та завдання. Для занять бажано використовувати класичний варіант обладнання аудиторії для тренінгу, коли всі учасники та викладач-тренер сидять разом по колу, аудиторія повинна бути досить великою, з достатньою кількістю стільців. Отже, розглянемо безпосередньо зміст тренінгу (структуру тренінгових занять, мету сесії, методи та техніки, що застосовувалися в кожній сесії). Мета заняття: Ця зустріч починає тренінг, тому в першу чергу учасники знайомляться один з одним, з'ясовують мету та завдання тренінгу. Так само необхідно створити сприятливі умови роботи групи, докладно ознайомити учасників з основними принципами навчання, разом продумати й прийняти правила роботи саме цього конкретного колективу, почати засвоєння прийомів самодіагностики й засобів саморозкриття, приступити до оволодіння активного стилю спілкування й методів передачі та прийому зворотного зв'язку. Приблизний зміст заняття. Вправи: Знайомство, Бараняча голова, Пересядьте ті, хто., Самий-самий мій плакат, Автопортрет, Тут і зараз, Без маски. Підведення підсумків заняття: прощання (мається на увазі не тільки завершення роботи групи, але й ритуал закінчення кожного заняття). Мета заняття: закріпити тренінговий стиль спілкування, продовжити саморозкриття й усвідомлення сильних сторін своєї особистості, ввести загальногрупові ігрові процедури, що допомагають формуванню комунікативних навичок, формувати навички та вміння спілкування з різними групами людей. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо про день вчорашній, Плутанина, Вертушка першого враження, Спілкування в парі, Дискусія, Катастрофа в пустелі, Вихід із контакту, Компліменти. Підведення підсумків: Емоційна діагностика результатів тренінгової сесії за допомогою цвітових тонів Люшера. Мета заняття: сприяти подальшому згуртуванню групи та поглибленню процесів саморозкриття, розвиток умінь самоаналізу та подолання психологічних бар'єрів, що заважають повноцінному самовираженню; за допомогою активної ігрової взаємодії та рольових ігор удосконалювати навички асертивної поведінки в ситуаціях спілкування; формування лідерських якостей, здатності до переконання й сили характеру. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо за день вчорашній, Колективний рахунок, Дзеркало, Інвентаризація або модель підприємця, Невпевнені, впевнені та агресивні відповіді, Контакт очей, Заїграна пластинка, Впевнені інтонації, Дар переконання, Телевізор, Драбинка, Контраст. Підведення підсумків: Враження, Емоційна діагностика. Мета заняття: створити важливий емоційний досвід, використовуючи комплекс методик і вправ сенситивного тренінгу, обмін своїми почуттями й відчуттями, встановлення зорового контакту без використання слів, дослідження рук або обличчя партнера, спонтанне розкриття почуттів і переживань, що допомагає виникненню почуття спільності, створення атмосфери співчуття й підтримки. Приблизний зміст заняття. Вправи: Ми схожі. Поговоримо про дні вчорашньому Заблукав оповідач, Метафора, Невербальний подарунок, Візуальне відчуття, Вгадай предмет, Згадай дотик, Дізнайся товариша, Довіряє падіння, Живі руки, Підняття тіла, Интроскоп, Вправи з візуалізації, Підведення підсумків: Компліменти, Емоційна діагностика. Мета заняття: подальше згуртування групи й поглиблення процесів саморозкриття, подолання психологічних бар'єрів, що заважають повноцінному розкриттю. Формування одного з фундаментальних механізмів людського взаєморозуміння - емпатії - здатності уявляти себе на місці іншої людини, подумки бачити й "програвати" ситуацію за нього. Розвиток уміння ставити себе на місце партнера і погоджувати з ним свої власні дії, розвиток рефлексивного мислення. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо про день вчорашній, Прорвися в коло, Довіра (Сліпий і поводир), Годування, Рефлексія, Клешня, Робот, Уявна соціограма, Релаксація (вправа для початківців), Похвальне слово самому собі. Підведення підсумків: Емоційна діагностика. Мета заняття: відпрацювати навички розуміння оточуючих людей, їх внутрішнього духовного світу, розвивати професійні навички, такі як версійне мислення, активне слухання, уміння задавати відкриті й закриті питання, розвиток навичок відкритого вираження почуттів. Приблизний зміст заняття. Вправи: Що в ньому нового?, Молекули, Активне слухання, Розвиток навичок мовчазного невтручання, Техніка парафраза, Вміння вести розмову, Версійне мислення, Пояснення причин, Ваші здібності до щирості, Відкрите вираження почуттів, Виявлення радості, Підведення підсумків: Емоційна діагностика. Мета заняття: Формувати готовність до рефлексії й самоаналізу своєї особистості, закріпити навички самовираження, діагностувати та формувати професійно важливі особистісні якості, проаналізувати сильні й слабкі сторони особистості кожного учасника. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо про день вчорашній, Вибір, Перевтілення, Три імені, Моя улюблена іграшка, Вікова регресія, Минуле - теперішнє - майбутнє, Автобіографія, Проективний малюнок "Я такий, який я є", Маски. Підведення підсумків: Обмін враженнями, оплески, Емоційна діагностика. Мета заняття: відпрацювати навички розуміння людей, їх внутрішнього духовного світу, закріпити стиль довірчого спілкування та уміння постійного самоаналізу, всебічно проаналізувати сторони особистості кожного учасника. Приблизний зміст заняття. Вправи: Враження, Поговоримо про день вчорашній, Інтерв'ю, Рекламний ролик, Мовчазне й промовне дзеркало, Комісійний магазин, Три фрази, Від суми та від тюрми., Особистий герб і девіз, Враження, Мій колір. Підведення підсумків: Негативні відгуки, емоційна діагностика. Мета заняття: закріпити отримані навички вміння саморозкриття і самоаналізу, підвести підсумки роботи групи, надати психологічну підтримку учасникам групи, відповісти на всі виниклі питання, налаштувати на майбутнє. Приблизний зміст заняття. Вправи: Хіпі, Поговоримо про день вчорашній, Контрасти, Валіза в дорогу, Тільки один крок, Мудрець з храму, Остання зустріч. Підведення підсумків: Емоційна діагностика. Висновки і пропозиції. Кінцевим результатом розробки тренінгу формування професійних якостей особистості соціальних працівників можна вважати наступне: оригінальність програми, адаптацію програми для фахівців соціальної роботи, можливість органічного застосування тренінгу та й його елементів в інших формах навчальної роботи. Структура тренінгу складається з поведінкових (відпрацювання практичних навичок), рефлексивних (розвиток рефлексування як психологічної зрілості особистості), комунікативних (розуміння й відпрацювання навичок слухання, комунікації), релаксаційних (розвиток навичок саморегуляції та релаксації) психологічних ігор та вправ. За допомогою соціально-психологічного тренінгу в умовах психологічної безпеки та довіри учень не тільки отримує комунікативні навички, тренує техніки та методи психологічної інтервенції, але й набуває досвід самопізнання, самовизначення та самореалізації. Тож, психологічний тренінг формування професійно-особистісних якостей започатковує засади професійної спрямованості, особистісного розвитку та суб'єктності майбутніх соціальних працівників. У межах отриманих результатів перспектива подальшого дослідження в цьому напрямі полягає в апробації запропонованої програми засобами психодіагностичного дослідження з метою перевірки її ефективності. Список літератури. 3. Густова Е.А. Динамика становления личностно-профессиональной компетентности студентов ВУЗа, будущих социальных работников Е.А. Густова // Вестник МГОУ. Серия "Психологические науки". - 2012. - № 1. -.73-79. 4. Зимовин.И. Рефлексивные технологии в обучении и саморазвитии студентов.И. Зимовин, Заика Е.В. // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. пр. ред.О.Г. Романовський. - Харків: НтУ "ХПІ", 2016. -.290-302. 5. Комунікативна професійна компетентність як умова взаємодії соціального працівника з клієнтом за ред.А.Й. Капської. -.: ДЦССМ, 2003. - 87. 6. Костєва Т.Б. Значення інформаційної компетентності в професійному саморозвитку майбутнього фахівця з соціальної роботи Т.Б. Костєва // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія" Серія: Педагогіка. - 2014. - Т.246, Вип.234. -.41-46. 7. Раскалінос.М. Характеристика моделі формування рефлексивної компетентності майбутніх соціальних педагогів.М. Раскалінос // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2014. - Вип.9. -.139-142. Подобные документы. Визначення способів психологічного забезпечення діяльності організації. Характеристика моторних, вербальних та сугестивних методів корекції особистості. Структура програми розвитку корпоративної культури. Динаміка психологічного стану учасників тренінгу. Професійна придатність: поняття, способи формування і діагностики. Професія медичного працівника. Розвиток професійної придатності медичної сестри. Порівняльне дослідження психологічних якостей особистості медсестри-фельдшера і медсестри-лаборанта. Поняття безпеки особистості. Особливості поведінки людини в екстремальній ситуації. Негативні психічні стани та реакції працівників МНС України. Завдання, які ставляться перед працівниками. Програма соціально-психологічного тренінгу. Подолання стресу. Опитування та анкетування учасників соціально-психологічного тренінгу. Методи визначення результативності діяльності тренінгової групи. Панельне інтерв’ю. Експертна оцінка замовника тренінгу. Критерії оцінки засвоєння навичок та згуртованості команди. Теоретичне підгрунтя комунікативного соціально-психологічного навчання. Характеристика соціально-психологічного тренінгу. Завдання, принципи та стадії тренінгового процесу. Теоретичні та практичні аспекти організації соціально-психологічного тренінгу. Значення волі в діяльності та спілкування людини. Методологія дослідження вольових якостей особистості. Ключові категорії волі як психологічного феномену. Огляд методик експериментального дослідження. Рекомендації щодо формування сили волі особистості. Психологічні шляхи формування конструктивного перфекціонізму та професійної ідентичності особистості. Технології оптимізації перфекціоністських настанов фахівців. Проведення професійно-орієнтованого тренінгу для розвитку професійної ідентичності офіцера. . Багато НДО проводять навчання, тренінги та семінари, зустрічі та заходи, що передбачають участь груп незнайомих між собою людей. Тематика навчання може відрізнятися за змістом: права людини, стійкий розвиток, розбудова громади, соціальне підприємництво, гендерна рівність, соціальна інклюзія, протидія насильству, вирішення конфліктів тощо. Водночас, загальною рисою тренінгів є використання інструментів неформального навчання: ігор, вправ, розв’язання практичних завдань та ситуацій, а також мінімальна кількість лекцій і теорій. Вправи, що використовують під час тренінгів, можна класифікувати залежно від їхніх цілей: криголами, розминки, комунікативні, тематичні, командоутворення, рефлексивні тощо. Ці вправи служать для представлення та знайомства учасників, налаштування членів групи на певний розумовий стан для майбутньої сесії. Вправи можуть варіюватися залежно від типу та тематики навчання, розмірів групи та ступеня знайомства членів групи з другом. Розминки призначені для досягнення активної участі групи. Вони використовуються під час спаду в середині дня або під час послаблення уваги групи. Розминки можуть мати форму стимулюючих головоломок або фізичної активності, яка піднімає людей із місць і змушує їх рухатися. Секрет цих вправ у їхній спонтанності. Під час розробки курсу тренеру варто мати в арсеналі кілька підходящих вправ, які можна використовувати в будь-який момент, коли увага групи починає зникати. Мета таких вправ — покращити відносини людей у групі під час тренування. Ці завдання є складними для тренерів, оскільки спрямовані на самостійну роботу учасників у невеликих групах (зазвичай розв’язання якої-небудь проблеми). Зазвичай ці завдання займають більше часу, ніж інші вправи. Завдання тренера — стежити за роботою груп і сприяти їхньому руху до заданої цілі. Наприкінці будь-якого навчання передбачається отримання тренером зворотного зв’язку від учасників, а також оцінка результатів навчання й досягнення поставлених цілей на тренінгу членами групи. Підведення підсумків може бути у формі групового обговорення, графічних методів, інтерв’ю, заповнення анкет, самоаналізу. Можна написати свої імена й букви на постерах, а потім розвісити їх на стінах для загального ознайомлення протягом дня. Якщо група учасників дуже велика, потрібно спочатку розділити її на невеликі команди. 2. Вони малюють на папері обриси руки або тіла партнера й заповнюють відповідями на питання інтерв’ю: ім’я, вік, брати й сестри, робота, заняття, хобі, щось особисте, очікування від семінару. 4. Подання має представити людини в найкращому вигляді, «продати» його, показати його цінність для тренінгу або отриманого завдання. Поясніть учасникам, що мета вправи — успіх, а не просто представлення свого партнера. Потрібно показати членам групи яким цінним активом для команди або групи є людина. Можна змінити завдання, щоби кожен учасник представляв себе, показуючи яку цінність він може представляти для команди. Вправа допомагає учасникам краще пізнати один одного, а також дозволяє обговорити питання, пов’язані зі встановленням контакту зі співрозмовником, покупцем, клієнтом тощо. 2. Кожна пара повинна якомога швидше знайти й записати 10 характеристик, вірних для них обох. Не можна писати загальнолюдські відомості, такі як «у мене дві ноги». Можна вказати, наприклад, рік народження, місце навчання, хобі, сімейний стан тощо. 1. Кожен учасник підходить до коробки, дивиться всередину й каже одну хорошу річ про людину, чиє фото він бачить всередині, не відкриваючи групі секрету, хто там. Коли учасники заглядають у коробку, вони бачать там своє відображення, тобто повинні сказати щось хороше про себе. 2. Наприкінці вправи тренер каже, що гра має безліч позитивних рис і в учасників буде шанс проявити ці риси під час тренінгу (навчання). 2. Пари по черзі виступають перед іншими учасниками. Кожен із пари виступає по черзі в ролі дикторів і сурдоперекладачів. Поки один із партнерів читає вірш, інший перебуває поруч і виступає в ролі сурдоперекладача — передає з допомогою міміки й жестів зміст тексту. 1.Тренер вибирає відомі вирази і словосполучення й пише їхні половинки на різних картках. Наприклад, «З днем» на одній картці, а «народження» на інший. Кількість карток має відповідати кількості учасників. 4.Тренер обходить учасників і таємно вкладає предмет комусь у руки. 5.Участнікі починають його передавати за спиною з рук у руки. 2.Одна особа стоїть всередині кола і кричить: «Сонце світить на…» а потім вказує на предмет одягу або колір, який є в кого-то з учасників. Наприклад, «сонце світить на того, у кого карі очі» або «сонце світить на того, на кого шкарпетки». 2. Кожен учасник пише короткий рядок, з якоїго буде починатися поема, передає свій листок сусідові зліва, і той дописує свій рядок, яка продовжує поему. 2. Запропонуйте учасникам розділити аркуш паперу на три стовпці з написом «Шість місяців», «Три місяці» й «завтра» та заповнити ці стовпці. Процедура: у часники групи по колу мають можливість висловити думку, наскільки ефективним їм видався тренінг, наскільки він виправдав їхні сподівання, що нового відкрив в області міжособистісних відносин та за тематикою тренінгу; можна також звернутися з реплікою безпосередньо до будь-кого з групи або до її керівника. Тренінгове заняття для учнів. Самопізання – шлях до успіху в житті. Автор: соціальний педагог Різниченко Оксана Анатоліївна. МЕТА: опанувати учнями навичок саморозуміння й самоаналізу, розуміння почуттів і мотивів поведінки оточуючих, уміння робити вибір і брати на себе відповідальність; поглибити здатність учнів до рефлексії, аналізу своїх слабких та сильних рис; навчати учнів знаходити вихід із скрутних ситуацій, долати неприємні почуття і невпевненість; сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини. ОБЛАДНАННЯ: стікери, ватман, маркери, скотч, повітряні кульки, нитки, ножиці, робочий бланк учасника тренінгового заняття, бланк « Моє майбутнє», ручки, малюнок валізи, чотири глечики. Большаков. Ю Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. СПБ., 1994. Гришина Н Психология управления. Л.,1982. Данченко Е, Титаренко Т. М. Личность: конфликт, гармония. Киев,1985. Захаров. П., Хрящев Н. Ю. Социально-психологический тренинг. Учебное пособие. Л.,1989. Игры, обучение, тренинг, досуг Под ред Петрусинского. М.,1994. Обозов Н. Н. Социально-психологический тренинг. СПБ.,2000. Прутченков Тренинг личносного роста. М 1996. Рабочая книга практического психолога Н. Н. Ежова. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. Чуриков., Снегирев. Копилка для тренера: Сборник разминок, необходимых в любом тренинге. – СПБ.: Речь, 2006. Доброго дня! Я рада сьогодні бачити всіх вас на нашому занятті. Дуже часто ми чуємо від оточуючих що їм важко зрозуміти нас, зрозуміти чому саме так, а не інакше ми вчинили. Ще складніше буває нам самим зрозуміти і дати цьому гідну оцінку. Кожна людина неповторна, особлива. Питання лише в тому – чи розуміємо це ми і чи розуміють це люди, що нас оточують. Саме це ми з вами спробуємо з’ясувати на нашому занятті. Хід вправи : Всі діти стають в коло, кожен учасник групи повинен привітатися з іншими; а)долонями, б) 1 долонею, в) коліном, г) чолом, д) носом. Хід вправи: діти об’єднуються в одну групу (якщо кількість дітей не велика), отримують десять повітряних кульок, котушку ниток, упаковку скотчу, ножиці. Дітям пропонується за 5 хв. виготовити з цих матеріалів стійку піраміду. Після завершення роботи підсумувати, що їм допомагало і що перешкоджало в роботі. Наприклад, допомагало те, що вони подумали, розподілили ролі, злагоджено працювали; перешкоджало – що сварилися, діяли без плану, змагалися за лідерство тощо. Мета : Прийняти правила продуктивної роботи під час тренінгу, показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, на яких базується взаємодія людей у групі. Хід вправи : Для вправи знадобиться великий аркуш паперу та кольорові маркери. Тренер кладе на підлогу папір і пропонує одному учасникові лягти на цей папір, а другому – обвести маркером контур його тіла. Ця фігура уособлюватиме групу разом і кожного учасника окремо. Далі діти записують одним чи двома словами стилі поведінки, які вони вважатимуть корисними для успішної роботи в групі (наприклад: співробітництво, відкритість, повага думки) – в середині фігури. А те, що на їх думку заважає бути командою (наприклад: перебивати, ображати) записують учні за межами фігури. Хід вправи: Учасникам заняття пропонується написати записку самому собі, продовжуючи речення визначенням принаймні п’яти умов “Я буду дуже задоволеною (ним), якщо в результаті цього тренінгу…» (Додаток 1) Учасники заповнюють бланк, не витрачаючи на осмислення багато часу – є сенс писати у відповідях те, що першим спало на думку. Далі записки згортаються, підписуються, скріплюються скотчем і здаються тренеру. Тренер складає отримані записки у скриньку. Коментар психолога : – Дуже важко в житті зрозуміти себе, свій внутрішній світ. Пізнання людиною самої себе, таємниць життя – один з аспектів її духовного пошуку, що сягає вглиб століть. За легендою, багато тисяч років тому сім мудреців Давньої Греції зустрілися у храмі Аполлона у Дельфах і написали на стіні храму: «Пізнай самого себе». Що означали ці слова? Кожне нове покоління людей прагне осягнути сенс існування людини, відповісти на це запитання згідно з духом свого часу.Чи замислювались ви коли-небудь, над простим на перший погляд питанням: Хто я? Пропоную спробувати відповісти на нього прямо зараз. Мета : сприяти саморозкриттю особистості, самопізнанню; розвивати здатність розуміти себе. Створити довірливу атмосферу в групі, зняти напругу. Хід вправи : Учням пропонується декілька разів дати відповідь на питання «Хто я?» у робочому бланку. При цьому можна говорити про будь-які свої характеристики, риси, інтереси, емоції. Після цього учням вноситься пропозиція зачитати записані твердження. (Додаток 2) Чи сподобалося вам виконувати цю вправу? Чому?

Чи легко вам було давати відповіді на це запитання? Що ви відчували відповідаючи на це запитання?

як людина представляє себе оточенню. Про це якнайяскравіше про нас говорять наші вчинки.; те, що людина знає про себе і не хоче, щоб про це знали інші; що оточення бачить у людині, а та в собі цього не знає і не помічає. Гадаю я не помилюся, якщо скажу, що коли ви давали відповідь на питання Хто я?, то згадали не тільки позитивне, а й свої недоліки, те, що не задовольняє вас в собі. В кожному з нас є потенціал рис, дивовижних здібностей, які могли б розвинутися в нових ситуаціях. Мета : опанувати навички самоаналізу, сприяти глибокому саморозкриттю, що веде до зміни себе; виявити свої недоліки, звички, якими не задоволені. Учні беруть аркуш паперу і розділяють його на дві половинки. Зліва, в колонку «Мені не подобається» максимально чесно запишіть все те, що вам не подобається в собі саме сьогодні, зараз. Потім навпроти кожного цього твердження запишіть контраргумент, те що можна протиставити, чим ви задоволені саме зараз.(Додаток 2) Чи важко вам було виконувати це завдання?

Що легше було зробити: визначити свої недоліки чи навести контраргумент?

Чому це саме так? Коментар психолога: Ми з вами виявили всі ваші недоліки та звички, розібралися над чим треба працювати, що змінювати, що вдосконалювати. А головне переконалися – не все так недобре, як нам іноді здається, а допомагають нам в цьому наші сильні сторони. Давайте їх визначимо. Мета : допомогти учасникам розкрити свої сильні сторони. Надати психологічну підтримку. Актуалізація особистісних ресурсів учасників занять. Хід вправи : кожен із учнів розповідає іншим про свої сильні сторони – про те, що він любить, цінує, приймає в собі, що дає йому почуття внутрішньої свободи та впевненості, а також звертає увагу на ті якості, які йому подобаються але не властиві і він прагне виробити їх в собі. Говорити потрібно прямо, впевнено, без усяких «ні.», « якщо.», « можливо.». З якими труднощами ви зіткнулися під час визначення своїх сильних сторін? Чи намагалися ви бути максимально відвертими виконуючи цю вправу? Що нового ви дізналися про себе та своїх однолітків під час виконання вправи?

Коментар психолога: Ви зараз у віці, коли людина робить одне з найважливіших відкриттів – відкриває себе. У цих пошуках закладений великий потенціал. Щоб виявити і використати його, треба знайти себе. Але одразу зауважу, що нікому не дано точно пізнати свої сили до кінця й визначити своє майбутнє. Та все ж кожному до снаги накреслити свій власний шлях створення себе. Хід вправи : правою рукою намалювати у повітрі хрест. Це дуже просто. Лівою рукою намалювати коло. Це теж у всіх вийшло. А тепер спробувати зробити це одночасно: правою рукою малювати хрест, а лівою – коло. В кого це вийде, повідомляє переможним вигуком. Коментар психолога: – Які б ми не були: хороші чи погані, є люди, які приймають нас такими якими ми є і готові нам прийти на допомогу в тяжкі хвилини нашого життя. А чи маєте ви таких людей?

Допоможе відповісти вам на це питання наступна вправа. Мета: виявити особисте коло оточуючих учасників тренінгу. Розширити інформованість учнів про особливості міжособистісних стосунків; розкрити поняття «товариськість» і «дружба». Формувати вміння виробляти бажані риси характеру, виховувати бажання до самовдосконалення. Хід вправи : – Уявіть ситуацію, що ви зібралися виїхати за кордон назавжди. Як ви гадаєте, скільки людей і хто саме пожалкує про це, а хто зрадіє такому вашому рішенню?

Запишіть два переліки імен. Що вас пов’язує з цими людьми? Що було легше зробити: написати імена людей, що будуть за вами сумувати чи імена людей, які будуть радіти з цього приводу? В чому причина такого відношення до вас?

Чи намагалися ви змінити щось в собі, у ваших стосунках з цими людьми? Коментар психолога : – Я сподіваюся, що все ж таки людей, які пожалкують за вами виявилося набагато більше. Як правило, це і є наші друзі. Друзі впливають на нас і нашу поведінку. У народі кажуть: « З ким поведешся, від того і наберешся.», « Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.» Тому, для вашого здоров’я та безпеки важливо навчитися розрізняти дружні та недружні стосунки. Коментар психолога : – Майже кожен із нас потрапляв у ситуацію, коли його виключали з компанії. Можливо не запросили на день народження або ваші друзі пішли в кіно і не взяли вас із собою. Неприйняття людини може бути різним, але незалежно від цього воно завжди викликає одне почуття – образу! Хід вправи : Учні по черзі витягують картки на яких записані питання (Додаток 3). Їм потрібно без підготовки дати відповіді на них, шляхом продовження речення. Відповідь повинна бути максимально відвертою і чесною. Коли мої друзі ігнорують мене я відчуваю … Коли я неприязний з кимось, я відчуваю … Коли мої друзі піклуються про мене, я відчуваю … Коли я виявляю турботу про іншу людину, я відчуваю … Коли мене не розуміють, я відчуваю …. Коментар психолога : Досить часто у наших невдачах ми звинувачуємо оточуючих людей. Чи правильно це? Дати відповідь на це питання нам допоможе уривок з легенди «Про життя» (Додаток 4). Які думки у вас виникли під час прослуховування цієї легенди?

Як ви розумієте вислів мудреця «Життя – це мандрівка в очікуванні мети»? Що впливає на наші рішення? Мета: допомагати учасникам усвідомлювати широке коло своїх можливостей, дати змогу створити образ свого майбутнього. Хід Вправи : Учасникам тренінгового заняття пропонується записати найважливіші речі, на які він буде витрачати свій час, сили, здібності протягом наступного року та ресурси, резерви, які будуть необхідні для реалізації цих завдань, бажань та інтересів. (Додаток 5) Учням роздається зображення метелика, що символізує наше майбутнє, наше життя, в даному випадку, через рік і зображення гусениці, що символізує наші внутрішні резерви (що потрібно для здійснення цих бажань, цих планів, що треба зробити, щоб досягти цього в майбутньому?). Що треба робити гусениці і скільки докласти зусиль, щоб перетворитися в метелика, і не просто метелика, а в прекрасного і чудового. Коментар психолога : Бачення свого майбутнього – складна, але надзвичайно корисна справа. Користь полягає в тому, щоб заповнити «порожнину часу» так, як сама людина вважає за потрібне, а не так, як «прийдеться» і як « вийде». Мати позитивні перспективи – означає бути господарем свого життя. Ви зробили перший крок склавши план свого життя на рік. Через цей самий час ми з вами зустрінемося і з’ясуємо чи вдалося вам його реалізувати. Учасники тренінгового заняття звертаються до валізи очікування, заповнюють робочий бланк учасника тренінгового заняття. (Додаток 6) На столах заздалегідь розкладені лежать 1/4 аркушів формату А4 чотирьох кольорів по комплекту на кожного учасника. На окремому столі виставляються бутафорські глечики таких же кольорів. Коментар психолога: – У всіх багато можливостей, багато того, що робить кожного з нас унікальним, і того, що нас об’єднує. Ми потрібні один одному, і кожна людина може досягти в житті успіху і зробити так, щоб іншим людям було веселіше жити. Хід вправи : Учасники тренінгового заняття стають у коло, потискують один одному руку продовжуючи вислів : «Я тобі бажаю…. Модуль 4. Методика викладання профілактичних програм. 4.5. Зміст і структура тренінгу. В інформаційному суспільстві вчитель стрімко втрачає монополію на володіння знаннями, та й сама інформація миттєво cтає доступною кожному, хто має доступ до мережі Інтернет. Натомість усе більшого значення набувають так звані «м’які навички», до яких належать здатність мислити критично і креативно, аналізувати проблеми і генерувати рішення, ефективно спілкуватися і налагоджувати взаємини, попереджувати та конструктивно розв’язувати конфлікти, володіти собою і керувати стресами. Однак ці навички складно розвинути в рамках традиційного уроку, тому останнім часом активні й інтерактивні методи навчання, які часто об’єднують спільною назвою «тренінг», набувають дедалі більшої популярності. Тренінгові і традиційні форми навчання мають істотні відмінності. Традиційне навчання здебільшого орієнтоване на правильну відповідь, а тренінг, насамперед, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання повністю охоплюють увесь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та розумової), самостійність, спроможність до ухвалення рішень, взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама собою чимось негативним, проте у світі стрімких змін і безперервного застарівання знань вона має звужені рамки застосування. На тренінговому занятті перевага віддається діяльності не вчителя, а учнів, особистий досвід яких є основою для навчання. Не варто читати лекцій, буде доцільно, якщо учні поділяться тим, що знають на цей момент, і самі відшукають та/або засвоять інформацію, якої не вистачає. Учитель на тренінгу відіграє роль фасилітатора (від англ. facilitate — допомагати, полегшувати, сприяти). Він скеровує діяльність та взаємодію учасників на вивчення теми та досягнення мети тренінгу. Учні повинні чітко розуміти, чим зумовлений вибір теми заняття. Поясніть це так, щоб актуальність і важливість теми не викликали жодного сумніву. Учні також мають чітко розуміти кінцеву мету та способи її досягнення. Поясніть дітям, яких конкретних результатів ви зможете досягти, та розкажіть, які завдання і вправи ви будете для цього виконувати. орієнтуватися на досягнення оголошеної мети; грунтуватися на результатах сучасних наукових досліджень; давати відповіді на реальні потреби і проблеми учасників; впливати на формування цінностей, знань, умінь і навичок, які є основою поведінки. Під час тренінгу варто приділити основну увагу практичним вправам. Звичайно, на тренінгу не завжди можна обійтися без пояснень. Однак не варто розповідати учням просту інформацію, доцільніше надати їм цю інформацію в паперовому чи електронному вигляді. Це допоможе зекономити час і замість слухання лекції чи записів під диктовку учасники можуть швидко ознайомитися з нею (наприклад, прочитати вголос) та обговорити або виконати творче завдання чи відпрацювати вміння. Щоб зрозуміти, наскільки зміст тренінгу цікавий і важливий для учнів, наприкінці заняття проведіть експрес-опитування або голосування учасників. Можна зробити це складаючи «зірковий рейтинг». Для цього запропонуйте учасникам оцінити основні активності тренінгу зірочками: трьома, якщо це було цікаво і важливо для них, двома – якщо це було просто корисно, однією – якщо це було просто цікаво, жодної – якщо ця частина заняття була не суттєвою. Результати аналізу варто враховувати при плануванні наступних занять. Тривалість тренінгу може бути різною – від 20 хвилин до 7-8 годин. Для школярів ідеальна тривалість становить 60-90 хвилин, тобто півтора-два уроки. Цього часу вистачить для використання всіх елементів тренінгу та отримання повноцінного зворотного зв’язку. Тому, якщо є змога, треба поєднувати два уроки або використовувати години, передбачені для факультативних занять чи виховних годин відповідної тематики. Однак і в ході одного уроку можна провести тренінг чи використати кілька його елементів. У будь-якому разі це пожвавить навчальний процес, зробить його інтерактивним і цікавим для учнів. Залежно від цілей і завдань одного або серії тренінгових занять, до і після їх проведення здійснюють вхідне та вихідне опитування. За допомогою вхідних анкет можна оцінити початковий рівень знань і ставлень учасників, а порівнюючи результати вихідного та вхідного опитування, – оцінити прогрес цих показників у ході тренінгів. Опитування «до» та «після», як правило, здійснюють анонімно, їх результати опрацьовують загалом для класу і вони є індикатором ефективності тренінгів, показують, яка інформація засвоєна краще/гірше та чи відбулася бажана зміна психологічних установок (ставлень). Вступна частина є важливим і обов'язковим елементом кожного тренінгового заняття, але займає не більше 10-20 хвилин. Вона передбачає вирішення таких завдань: актуалізація матеріалу попереднього заняття (отримання зворотного зв’язку). Зазвичай це відбувається у формі опитування («Що ми робили на минулому тренінгу?») або експрес-перевірки домашнього завдання; актуалізація теми поточного тренінгу і з’ясування очікувань. Завдання цього етапу — допомогти учням актуалізувати наявні знання із заданої теми і сформулювати результати, яких вони хочуть досягти в ході її вивчення. Усвідомлення результатів навчання та їх особистої користі підвищує мотивацію; створення доброзичливої та продуктивної атмосфери (цей етап називають загальним терміном «знайомство». Він проходить у формі само- чи взаємопрезентації учасників тренінгу); підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або повторення правил групи. Основні правила поведінки під час тренінгу розробляють колективно або їх оголошує вчитель (у такому разі учням пропонується їх змінити чи доповнити). Основні правила передбачають, що учасники говоритимуть почергово; коротко і по темі; намагатися не повторювати, а доповнювати сказане іншими; виявляти активність, доброзичливість і повагу до думки кожного. Правила треба записати на великому аркуші паперу і прикріпити на видноті. Вони мають бути доступними на кожному занятті, щоб можна було, якщо треба, зіслатися на відповідне правило. Для того щоб діти охоче дотримувалися правил, важливо, щоб вони погодилися з ними і прийняли їх (наприклад, за допомогою голосування, особистих підписів тощо). Основна частина тренінгу – це кілька тематичних завдань у поєднанні з руханками (вправами на зняття м’язового і психологічного напруження). В основній частині тренінгу іноді виокремлюють теоретичний і практичний блоки. Проте цей поділ є досить умовним. Адже знання (як і вміння та навички) на тренінгу здобувають у процесі виконання практичних завдань (міні-лекції, бесіди, мультимедійна презентація, взаємонавчання, виконання проекту, робота у групах). Педагог повинен організувати весь матеріал із тематики тренінгу в логічній послідовності і відібрати ключові знання й навички, які можуть бути засвоєні за відведений час. Інформаційні блоки (розповідь, демонстрація, пояснення) мають бути короткими (до 5 хв) і чергуватися з інтерактивними (дискусія, мозковий штурм, аналіз історії, дебати). Для відпрацювання вмінь варто використовувати рольові ігри. Кожна інтерактивна вправа має завершуватися коротким обговоренням і підбиттям підсумку. підбиття підсумків усього заняття; отримання зворотного зв’язку від учасників; релаксацію і процедури завершення тренінгу. Цей етап має об'єднати всі розглянуті впродовж заняття теми для логічного підбиття підсумку. Завершення — це можливість для відповідей на запитання і формулювання завдань на майбутнє. Вчитель може рекомендувати літературу, відеоматеріали, сайти в інтернеті для самостійного опрацювання. Важливо, щоб учні закінчували роботу із задоволенням і високою мотивацією застосовувати набуті вміння. Типова структура, мета та завдання тренінгу разом слугують основою для складання плану його проведення. Такий план може мати різні форми (таблиця, перелік послідовних дій, схема, сценарій тощо), але принципово те, що його потрібно скласти обов'язково. Це не означає, що тренінг пройде повністю так, як було заплановано, проте план допоможе дотримуватись основних моментів, які мають бути опрацьовані, інакше дуже складно досягти поставленої мети. Під час тренінгу неодмінно виникає багато побічних тем для обговорення, і кожна з них виявляється більш чи менш привабливою для учасників. Тим часом хвилини заняття спливатимуть, й обов'язкові питання можуть залишитися не розглянутими. Тому завчасно складений план допоможе дотримуватись обраної теми, досягти бажаної мети. Приклади плану тренінгу подано у додаткових матеріалах. Люди набагато швидше вчаться, коли замість слухати, як щось зробили інші, намагаються виконати це самостійно. Тому будуйте інтерактивне заняття так, щоб у ньому було якнайбільше власної діяльності учнів. Найкращий тренінг — це кілька практичних завдань, а в проміжку між ними — короткі дискусії і так звані руханки (вправи на зняття м’язового напруження). Намагайтеся давати зрозумілі й прості інструкції. Якщо сам тренер і учасники добре усвідомлюють, що треба робити, зростає вірогідність успішного виконання завдання. Якщо ви раптом зрозумієте, що завдання не відповідає потребам учасників, будьте готові обговорити його і зробити більш прийнятним. Стежте за часом. Якщо зазначений час вийшов, а учасники не закінчили роботу, додайте ще трохи часу. А коли помітите, що вони закінчили раніше, запропонуйте рухатися далі. Не забувайте оцінювати дії учасників. При цьому будьте максимально толерантним і доброзичливим. Навіть якщо хтось не впоравсь із завданням, то можна сказати: «Це справді складне завдання. Я й сам довго не міг упоратися з ним». Зверніться до інших учасників групи: «Хто може допомогти?» Намагайтеся ніколи не застосовувати слово «розподілятися», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам'ятайте, діти ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ!

З об'єднаних дітей виростають дорослі, здатні об'єднуватися, жити і працювати разом, виростає об'єднана країна, держава і нація. Усе, що пропонують діти, має бути прийняте або щонайменше обговорене. Не треба казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію і ухвалити свої рішення. Стежте, щоб ніхто з учасників не залишався поза обговоренням. Рішення дітей треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення. Подаємо кілька порад, як налагодити взаємини та встановити довіру з учасниками тренінгу. Перша стосується тих, хто проводить тренінгові заняття із незнайомою аудиторією. Постарайтеся запам’ятати імена якнайбільшої кількості учасників. На першому тренінгу попросіть усіх чітко записати свої імена на бейджиках чи невеличких аркушах паперу і прикріпити їх на одяг. Це дуже важливо — звертатися одне до одного на ім’я (включно із тренером), хоч декому з учителів це на початку може здатися неприйнятним. Проте цей прийом значно полегшить вашу роботу, допоможе створити дружню атмосферу, усунути психологічні бар’єри і подолати відчуження, яке може існувати між вами та учнями. Якщо не можете подолати незручності або переживаєте за свій авторитет, назвіться Тренером або умовним персонажем (Суперменом, Білосніжкою тощо). Намагайтеся ставитися однаково до всіх учасників. Навіть якщо дехто вам не подобається, не виявляйте до нього антипатії і не демонструйте відкритої прихильності до тих, хто вам до вподоьи. Розглянемо два види складних умов, у яких вам, напевно, доведеться проводити тренінги. Перша — забагато учасників, друга — замало часу. Ці проблеми взаємопов'язані. Адже більша кількість учасників потребує більше часу для проведення таких вправ, як знайомство, зворотний зв'язок та інші, коли учні висловлюються по черзі. 20 учнів — оптимальна кількість учасників тренінгового заняття. Як же проводити його з цілим класом, у якому буває понад тридцять учнів? По-перше, можна поділити клас на підгрупи, як це роблять для вивчення іноземних мов. Однак це доцільно тільки в тому випадку, коли у підгрупах залишається не менше 12 осіб, в іншому разі вам буде складно сформувати потрібну кількість малих груп. Отже, якщо у класі менше 30 учнів, замініть вправи на знайомство чи зворотний зв’язок виконанням їх у парах, а потім запитайте, чи є охочі поділитися своїми думками на загал і вислухайте одного-двох охочих. Для економії часу комбінуйте різні вправи: знайомство й актуалізацію теми (наприклад, назвати своє ім'я і сказати, який вид громадського транспорту тобі до вподоби), об'єднання у групи і руханки, зворотний зв'язок і прощання. З’ясування та аналіз очікувань проводьте не на кожному занятті, а на першому й останньому тренінгах, присвячених одній темі. Дитячий психолог. Перший український сайт для батьків та дитячих психологів. 7 найоригінальніших тренінгових вправ на згуртованість. Мета ігор на групову згуртованість – об’єднати учасників групи для спільного вирішення поставлених завдань, розвиток вміння висловлювати симпатію і повагу один до одного. Такі ігри надзвичайно важливі, адже від того на скільки згуртована група залежить якість виконання завдань та рівень досягнення поставлених цілей всього тренінгу. 1. Зв’язування групи. Група стоїть у колоні по одному, в лівій руці у кожного протягнутий уздовж групи тонкий канат. Учасникам дається завдання щільно скрутитися за годинниковою стрілкою в «рулет», після чого ведучий обв’язує групу кінцем, який залишився на рівні пояса. В такому стані групу просять переміщатися по приміщенню за траєкторією, що задається ведучим. Іноді дається додаткове завдання: в процесі переміщення кожен з учасників говорить три цікаві факти про себе, а після завершення вправи інші учасники згадують ці факти. Ведучому слід уважно стежити за траєкторією руху групи, щоб уникнути зіткнення учасників з нерухомими предметами. Час виконання: 2-3 хвилини. 2. Повторення рухів. Учасники стають в коло, ведучий виходить за двері. З решти учасників вибирається один «законодавець моди», який буде придумувати і виконувати будь-які нескладні фізичні вправи, а всі решта – повторювати за ним. Кожні 10-15 секунд він змінює рухи, інші, помітивши це, теж починають копіювати нові руху. Коли «законодавець моди» обраний і почалося виконання вправи, ведучого звуть назад в приміщення, його завдання – шляхом спостереження встановити, за ким саме учасники повторюють рухи. 3. Атоми і молекули. Ведучий: « Уявіть, ви – самотні атоми. Починається хаотичний броунівський рух, при цьому можливі легкі зіткнення один з одним. Будьте обережні. За моєю командою ви повинні з’єднатися в молекули, число атомів в якій я назву». Через деякий час після початку ведучий говорить цифру, наприклад, «п’ять». Учасники складають групи по п’ять осіб. Потім, інша кількість атомів в молекулах і т.д., але не більше 4-5 разів. Вкінці можна назвати молекулу, в якій атомів рівно стільки, скільки учасників в групі. 4. Скелелаз. Група вибудовується в одну щільну шеренгу, яка зображує «скелю» з нерівностями і «корчами» – виступаючими вперед руками і ногами. Кожен учасник послідовно проходить уздовж цієї «скелі». Гра проходить найцікавіше, якщо «скеля» розташовується на краю невеликого узвишшя (наприклад, на двох-трьох складених впритул гімнастичних лавках). В такому випадку, ведучому слід передбачити страховку учасників. Гру можна проводити і на рівній поверхні, тоді лінія, по якій стоїть шеренга, символізує обрив, і наступати за неї не можна. 5. Друкарська машинка. Учасникам загадується слово або фраза. Букви, що становлять текст, розподіляються між членами групи. Потім фраза повинна бути сказана якомога швидше, причому кожен називає свою букву, а в проміжках між словами всі плескають у долоні. 6. Відзеркалювання. Інструкція: Виконайте чотири нескладних завдання, точніше, зімітуйте їх виконання. Завдання такі: Особливість цих завдань в тому, що кожне з них учасники будуть виконувати попарно, причому партнери встануть один проти одного, і один з них стане на час дзеркалом, тобто буде копіювати всі рухи свого партнера. Потім партнери поміняються ролями. 7. Подібність і відмінність. Ведучий: « Люди спілкуються, бо вони схожі або відмінні один від одного. Давайте знайдемо відмінності і схожість один з одним. Кожен з вас повинен вимовити фазу, звертаючись до сусіда справа: “Ми з тобою схожі, тим що … (називається будь – яка ознака “схожості “), але на відміну від тебе я … (називається будь – якої ознака “відмінності “). Наприклад: “Ми з тобою схожі, тим що любимо тварин, а особливо кішок, але на відміну від тебе я люблю їсти пломбір з солоним огірком.” Психологічний тренінг формування професійно важливих якостей особистості майбутніх соціальних працівників. Застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок, професійно важливих якостей особистості на прикладі майбутніх соціальних працівників. Програма тренінгу, мета, структура, зміст групових занять з формування професійних якостей. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже. Статтю присвячено проблемам теоретичного обґрунтування та розробки соціально-психологічного тренінгу формування професійних якостей особистості майбутніх соціальних працівників. Окреслено проблематику застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок і професійно важливих якостей особистості. Проаналізовано основні складові особистісно-професійної компетентності соціальних працівників та їх змістовні характеристики. Розроблено програму тренінгу, окреслено мету, структуру та зміст групових занять з формування професійно важливих якостей особистості соціальних працівників. Стверджується, що розроблений психологічний тренінг має започаткувати основи професійної спрямованості, особистісного розвитку та суб'єктності майбутніх соціальних працівників. Ключові слова: психологічний тренінг, професійне навчання, професійно важливі якості особистості, соціальні працівники, професійна компетентність. Постановка проблеми. Соціальна робота є новою академічною дисципліною та професійною діяльністю, що стрімко розвивається на основі запиту сучасного суспільства. Суспільство наразі вимагає від соціального працівника різнобічних знань, умінь не тільки творчо мислити, організовувати складні процеси соціальної допомоги, а й на високому рівні забезпечувати розвиток соціального потенціалу людини. Виконати цю особливу місію можливо тільки за умови наявності у соціального працівника особливих якостей зрілої та гармонійної особистості. Багатство його особистості набуває суспільної значущості, стає умовою розвитку як професійних, так і соціальних взаємовідносин. Тому важливою проблемою професійного навчання кваліфікованих соціальних працівників стає формування професійно важливих особистісних якостей. Більшість дослідників погоджуються з тим, що найбільш ефективним засобом розвитку особистості фахівців професій соціономічної сфери є соціально-психологічний тренінг як активна, інноваційна форма освітньої роботи, що дозволяє включити особистість в самосвітній процес і добиватися практичних результатів одразу ж, в ході тренінгу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розробки загальних основ психологічного тренінгу розглядаються у працях українських вчених Л. Карамушки, Ю. Швалба, І. Беха,. Лефтерова, російських (Л. Петровська, Г. Марасанов, Ю. Хрящева, І. Вачков та ін.), та зарубіжних авторів (К. Рудестам,. Фопель, Р. Баклі. Капл). Концепцію активного навчання, що використовує психологічні та комунікативні тренінги з метою формування певних професійних якостей, висвітлено у працях психологів та педагогів Л. Шнейдер, О. Кульчицької, І. Баклицького, О. Білої,. Ситнікова, М. Афанасьєва, Г. Шумської та багатьох інших. Визначення професійних якостей соціального працівника та вимог до його особистісних властивостей є предметом наукових досліджень Л. Тюпті, Г. Лактіонової, О. Карпенко, Р. Вайноли, Н. Шмельової, Є. Холостової, Г. Медведєвої. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Менш розробленою в психологічних дослідженнях є проблематика застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок і професійно значущих якостей. Зокрема напрямки організації та проведення соціально-психологічних тренінгів з метою розвитку особистості соціальних працівників в умовах освітнього середовища ще не набули достатньої конкретизації. Тому метою даної статті є теоретичне обґрунтування та розробка соціально-психологічного тренінгу формування професійних якостей особистості соціальних працівників в процесі професійного навчання. Виклад основного матеріалу. В сучасній психологічній літературі та практичній роботі термін "тренінг" трактується досить широко та застосовується для позначення різноманітних форм групової психолого-педагогічної роботи від психотерапії до розвиваючого навчання в широкому розумінні. За визначенням І. Вачкова, груповий психологічний тренінг є сукупністю активних методів практичної психології, які використовуються для роботи з психічно здоровими людьми, які мають психологічні проблеми, з метою надання їм допомоги в саморозвитку [2,.15]. Більшість авторів, що приділяють увагу проблематиці психологічного тренінгу, детально описують сфери застосування соціально-психологічного тренінгу в практиці психологічної допомоги, корекції та для забезпечення особистісного зростання. Наразі соціально-психологічний тренінг усе частіше використовують у тих галузях людської практики, де успіх діяльності значною мірою залежить від уміння спілкуватися, зокрема й в професійній підготовці соціальних працівників. Проаналізувавши дослідження проблеми осо - бистісних якостей соціального працівника можна зазначити, що висококваліфікованому фахівцеві соціальної роботи пред'являється цілий комплекс вимог до когнітивної (знання, вміння, навички), афективно-мотиваційної (гуманістична спрямованість), поведінкової (саморегуляція й самоконтроль) сфер особистості. Велика кількість досліджень професійно-важливих характеристик особистості соціального працівника є наслідком складності та багатогранності феномену особистості людини взагалі. Психологічні механізми формування професійних якостей особистості соціального працівника можна розкрити, якщо розглядати закономірності процесу професіоналізації особистості, оскільки професійно важливі якості особистості ще мають перетворитися в індивідуальну професійну компетентність фахівця. Професійна компетентність фахівців є системним багаторівневим утворенням з компонентами когнітивного, експресивного та інтерактивного характеру. З огляду на специфіку професійної соціальної роботи, актуальним є питання формування особистісно-професійної компетентності. Згідно з дослідженнями Є. Густової, динаміку становлення особистісно-професійної компетентності майбутніх соціальних працівників зумовлено розвитком мотиваційно-ціннісного, операційного й рефлексивного компонентів як прояву високого рівня особистісно-професійної зрілості майбутнього фахівця протягом навчання у ВНЗ [3,.75]. Операційний компонент особистісно-профе - сійної компетентності представлений комунікативною компетентністю та організаційними здібностями, [5] інформаційною компетентністю, екстремальною компетентністю соціального працівника тощо. Рефлексивний компонент осо - бистісно-професійної компетентності соціального працівника пов'язаний з рефлексивністю як з системною якістю особистості [4] та професійною рефлексією, що спрямована на самопізнання, самодослідження, самовдосконалення особистості. Зрештою, зважаючи на морально-гуманістичний характер соціальної роботи, мотиваційно-ціннісний компонент визнається багатьма авторами провідним у формуванні професіоналізму. У професійній соціальній роботі особливо підкреслюється значення таких цінностей, як гуманність, соціальна справедливість, самовизначення, конфіденційність, антидискримінація у професійній діяльності, доброчинність, альтруїстична підтримка найбільш вразливих верств населення [8,.145]. Відтак, на основі теоретичного аналізу професійно важливих якостей та особистісно-професійної компетентності соціальних працівників з одного боку, можливостей методів психологічного тренінгу з іншого боку, розроблено програму тренінгу розвитку професійних якостей особистості соціального працівника. Метою тренінгової програми є усвідомлення себе як професіонала, рефлексія професійно значущих якостей суб'єкта, розвиток особистісних якостей, що виявляться недостатніми, формування навичок, необхідних для роботи соціального працівника. Виходячи з цих цілей, структура групових занять складається з трьох великих блоків: блок розвитку комунікативних якостей, блок формування емпатії та співчуття співрозмовнику, блок усвідомлення й розвитку особистісних властивостей. У першому блоці відбувається діагностика комунікативних якостей учасників тренінгу, усвідомлення закономірностей спілкування людей, розвиток основних навичок ефективного спілкування (навички впевненої поведінки, входження в контакт і виходу їх нього та інші). Відпрацьовуються навички активного слухання, формулювання відкритих питань, відкритого вираження почуттів. Окреме місце займає діагностика й формування лідерських якостей учасників тренінгу. Найбільший ефект мають рольові ігри, вони дозволяють в безпосередній, емоційно привабливій формі відпрацьовувати навички спілкування, рефлексувати особисту поведінку в ситуаціях професійного спілкування. Значне місце в цьому блоці займають методи та техніки асертивного тренінгу - тренінгу впевненої поведінки [1,.10]. У другому блоці за допомогою спеціальних психотехнічних і рольових ігор та технік відбувається розвиток здатності до співпереживання, співчуття людині, рефлектується здатність брати на себе відповідальність за інших людей, розвивається здатність до варіативного мислення тощо. Найбільшою мірою соціальним працівникам необхідно тренування саморегуляції, тому на кожному етапі проводяться вправи по тренуванню здібностей саморегуляції: розвитку прийомів глибокої м'язової релаксації, формуванню навичок аутотренінгу, використовуються медитативні техніки, що необхідні для формування здатності самоконтролю й ефективного відпочинку. Застосування елементів релаксаційних тренінгів дозволяє підвищувати не тільки психологічну грамотність, а й психоемоційну стійкість до стресів, необхідну в професійній діяльності в кризових умовах. Третій блок присвячений особистісному розвитку учасників тренінгу. Завданням цієї частини є усвідомлення своїх особистісних якостей, закладення основи для самовдосконалення та особистісного зростання, активізація рефлексивних механізмів особистості, по можливості вирішення внутрішніх конфліктів і суперечностей. Особистісне зростання є цілеспрямованою роботою над вдосконаленням своїх особистісних якостей, що ґрунтується на самопізнанні, самоспонуканні, програмуванні осо - бистісного розвитку та самореалізації. В алгоритм проведення тренінгів особистісного росту зазвичай включаються вправи з самодіагностики (робота з тестами), відпрацювання навичок самоаналізу, психотехнічні ігри з рефлексування, обговорення, елементи проектування й прогнозування свого життєвого та професійного шляху. Програму тренінгу формування професійно - особистісних якостей майбутніх соціальних працівників розраховано на 9 тренінгових сесій, що проводяться щотижнево протягом навчального семестру. Тривалість кожного заняття складає 1 годину 20 хвилин (2 академічних години), це зумовлено особливостями навчального процесу у вищому навчальному закладі. Тож, великою мірою результативність дій учасників тренінгу залежить від конкретно встановлених норм часу на визначені вправи та завдання. Для занять бажано використовувати класичний варіант обладнання аудиторії для тренінгу, коли всі учасники та викладач-тренер сидять разом по колу, аудиторія повинна бути досить великою, з достатньою кількістю стільців. Отже, розглянемо безпосередньо зміст тренінгу (структуру тренінгових занять, мету сесії, методи та техніки, що застосовувалися в кожній сесії). Мета заняття: Ця зустріч починає тренінг, тому в першу чергу учасники знайомляться один з одним, з'ясовують мету та завдання тренінгу. Так само необхідно створити сприятливі умови роботи групи, докладно ознайомити учасників з основними принципами навчання, разом продумати й прийняти правила роботи саме цього конкретного колективу, почати засвоєння прийомів самодіагностики й засобів саморозкриття, приступити до оволодіння активного стилю спілкування й методів передачі та прийому зворотного зв'язку. Приблизний зміст заняття. Вправи: Знайомство, Бараняча голова, Пересядьте ті, хто., Самий-самий мій плакат, Автопортрет, Тут і зараз, Без маски. Підведення підсумків заняття: прощання (мається на увазі не тільки завершення роботи групи, але й ритуал закінчення кожного заняття). Мета заняття: закріпити тренінговий стиль спілкування, продовжити саморозкриття й усвідомлення сильних сторін своєї особистості, ввести загальногрупові ігрові процедури, що допомагають формуванню комунікативних навичок, формувати навички та вміння спілкування з різними групами людей. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо про день вчорашній, Плутанина, Вертушка першого враження, Спілкування в парі, Дискусія, Катастрофа в пустелі, Вихід із контакту, Компліменти. Підведення підсумків: Емоційна діагностика результатів тренінгової сесії за допомогою цвітових тонів Люшера. Мета заняття: сприяти подальшому згуртуванню групи та поглибленню процесів саморозкриття, розвиток умінь самоаналізу та подолання психологічних бар'єрів, що заважають повноцінному самовираженню; за допомогою активної ігрової взаємодії та рольових ігор удосконалювати навички асертивної поведінки в ситуаціях спілкування; формування лідерських якостей, здатності до переконання й сили характеру. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо за день вчорашній, Колективний рахунок, Дзеркало, Інвентаризація або модель підприємця, Невпевнені, впевнені та агресивні відповіді, Контакт очей, Заїграна пластинка, Впевнені інтонації, Дар переконання, Телевізор, Драбинка, Контраст. Підведення підсумків: Враження, Емоційна діагностика. Мета заняття: створити важливий емоційний досвід, використовуючи комплекс методик і вправ сенситивного тренінгу, обмін своїми почуттями й відчуттями, встановлення зорового контакту без використання слів, дослідження рук або обличчя партнера, спонтанне розкриття почуттів і переживань, що допомагає виникненню почуття спільності, створення атмосфери співчуття й підтримки. Приблизний зміст заняття. Вправи: Ми схожі. Поговоримо про дні вчорашньому Заблукав оповідач, Метафора, Невербальний подарунок, Візуальне відчуття, Вгадай предмет, Згадай дотик, Дізнайся товариша, Довіряє падіння, Живі руки, Підняття тіла, Интроскоп, Вправи з візуалізації, Підведення підсумків: Компліменти, Емоційна діагностика. Мета заняття: подальше згуртування групи й поглиблення процесів саморозкриття, подолання психологічних бар'єрів, що заважають повноцінному розкриттю. Формування одного з фундаментальних механізмів людського взаєморозуміння - емпатії - здатності уявляти себе на місці іншої людини, подумки бачити й "програвати" ситуацію за нього. Розвиток уміння ставити себе на місце партнера і погоджувати з ним свої власні дії, розвиток рефлексивного мислення. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо про день вчорашній, Прорвися в коло, Довіра (Сліпий і поводир), Годування, Рефлексія, Клешня, Робот, Уявна соціограма, Релаксація (вправа для початківців), Похвальне слово самому собі. Підведення підсумків: Емоційна діагностика. Мета заняття: відпрацювати навички розуміння оточуючих людей, їх внутрішнього духовного світу, розвивати професійні навички, такі як версійне мислення, активне слухання, уміння задавати відкриті й закриті питання, розвиток навичок відкритого вираження почуттів. Приблизний зміст заняття. Вправи: Що в ньому нового?, Молекули, Активне слухання, Розвиток навичок мовчазного невтручання, Техніка парафраза, Вміння вести розмову, Версійне мислення, Пояснення причин, Ваші здібності до щирості, Відкрите вираження почуттів, Виявлення радості, Підведення підсумків: Емоційна діагностика. Мета заняття: Формувати готовність до рефлексії й самоаналізу своєї особистості, закріпити навички самовираження, діагностувати та формувати професійно важливі особистісні якості, проаналізувати сильні й слабкі сторони особистості кожного учасника. Приблизний зміст заняття. Вправи: Привітання, Поговоримо про день вчорашній, Вибір, Перевтілення, Три імені, Моя улюблена іграшка, Вікова регресія, Минуле - теперішнє - майбутнє, Автобіографія, Проективний малюнок "Я такий, який я є", Маски. Підведення підсумків: Обмін враженнями, оплески, Емоційна діагностика. Мета заняття: відпрацювати навички розуміння людей, їх внутрішнього духовного світу, закріпити стиль довірчого спілкування та уміння постійного самоаналізу, всебічно проаналізувати сторони особистості кожного учасника. Приблизний зміст заняття. Вправи: Враження, Поговоримо про день вчорашній, Інтерв'ю, Рекламний ролик, Мовчазне й промовне дзеркало, Комісійний магазин, Три фрази, Від суми та від тюрми., Особистий герб і девіз, Враження, Мій колір. Підведення підсумків: Негативні відгуки, емоційна діагностика. Мета заняття: закріпити отримані навички вміння саморозкриття і самоаналізу, підвести підсумки роботи групи, надати психологічну підтримку учасникам групи, відповісти на всі виниклі питання, налаштувати на майбутнє. Приблизний зміст заняття. Вправи: Хіпі, Поговоримо про день вчорашній, Контрасти, Валіза в дорогу, Тільки один крок, Мудрець з храму, Остання зустріч. Підведення підсумків: Емоційна діагностика. Висновки і пропозиції. Кінцевим результатом розробки тренінгу формування професійних якостей особистості соціальних працівників можна вважати наступне: оригінальність програми, адаптацію програми для фахівців соціальної роботи, можливість органічного застосування тренінгу та й його елементів в інших формах навчальної роботи. Структура тренінгу складається з поведінкових (відпрацювання практичних навичок), рефлексивних (розвиток рефлексування як психологічної зрілості особистості), комунікативних (розуміння й відпрацювання навичок слухання, комунікації), релаксаційних (розвиток навичок саморегуляції та релаксації) психологічних ігор та вправ. За допомогою соціально-психологічного тренінгу в умовах психологічної безпеки та довіри учень не тільки отримує комунікативні навички, тренує техніки та методи психологічної інтервенції, але й набуває досвід самопізнання, самовизначення та самореалізації. Тож, психологічний тренінг формування професійно-особистісних якостей започатковує засади професійної спрямованості, особистісного розвитку та суб'єктності майбутніх соціальних працівників. У межах отриманих результатів перспектива подальшого дослідження в цьому напрямі полягає в апробації запропонованої програми засобами психодіагностичного дослідження з метою перевірки її ефективності. Список літератури. 3. Густова Е.А. Динамика становления личностно-профессиональной компетентности студентов ВУЗа, будущих социальных работников Е.А. Густова // Вестник МГОУ. Серия "Психологические науки". - 2012. - № 1. -.73-79. 4. Зимовин.И. Рефлексивные технологии в обучении и саморазвитии студентов.И. Зимовин, Заика Е.В. // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. пр. ред.О.Г. Романовський. - Харків: НтУ "ХПІ", 2016. -.290-302. 5. Комунікативна професійна компетентність як умова взаємодії соціального працівника з клієнтом за ред.А.Й. Капської. -.: ДЦССМ, 2003. - 87. 6. Костєва Т.Б. Значення інформаційної компетентності в професійному саморозвитку майбутнього фахівця з соціальної роботи Т.Б. Костєва // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія" Серія: Педагогіка. - 2014. - Т.246, Вип.234. -.41-46. 7. Раскалінос.М. Характеристика моделі формування рефлексивної компетентності майбутніх соціальних педагогів.М. Раскалінос // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2014. - Вип.9. -.139-142. Подобные документы. Визначення способів психологічного забезпечення діяльності організації. Характеристика моторних, вербальних та сугестивних методів корекції особистості. Структура програми розвитку корпоративної культури. Динаміка психологічного стану учасників тренінгу. Професійна придатність: поняття, способи формування і діагностики. Професія медичного працівника. Розвиток професійної придатності медичної сестри. Порівняльне дослідження психологічних якостей особистості медсестри-фельдшера і медсестри-лаборанта. Поняття безпеки особистості. Особливості поведінки людини в екстремальній ситуації. Негативні психічні стани та реакції працівників МНС України. Завдання, які ставляться перед працівниками. Програма соціально-психологічного тренінгу. Подолання стресу. Опитування та анкетування учасників соціально-психологічного тренінгу. Методи визначення результативності діяльності тренінгової групи. Панельне інтерв’ю. Експертна оцінка замовника тренінгу. Критерії оцінки засвоєння навичок та згуртованості команди. Теоретичне підгрунтя комунікативного соціально-психологічного навчання. Характеристика соціально-психологічного тренінгу. Завдання, принципи та стадії тренінгового процесу. Теоретичні та практичні аспекти організації соціально-психологічного тренінгу. Значення волі в діяльності та спілкування людини. Методологія дослідження вольових якостей особистості. Ключові категорії волі як психологічного феномену. Огляд методик експериментального дослідження. Рекомендації щодо формування сили волі особистості. Психологічні шляхи формування конструктивного перфекціонізму та професійної ідентичності особистості. Технології оптимізації перфекціоністських настанов фахівців. Проведення професійно-орієнтованого тренінгу для розвитку професійної ідентичності офіцера. Фаза знайомства. У першій фазі проведення тренінгу метою тренера є залучення до роботи всіх учасників групи, а також спостереження за ними, оскільки вже на цьому етапі члени групи можуть проявити ті властивості, з якими потрібно буде працювати надалі. 1. Ритуал початку. Вправа, яку група пропонує і після схвалення, використовує на усіх заняттях. 2. Знайомство. Зазвичай тренінг розпочинається зі знайомства. Ведучий будує роботу так, щоб група сама (з мінімальною участю тренера) приходила до того чи іншого рішення. Знайомство не є винятком. До усвідомлення необхідності познайомитися група зазвичай приходить сама. Тренер задає лише деякі правила. 3. Введення групових норм. Норми поведінки вводити необов'язково. Проте в поведінковому тренінгу вони вводяться майже завжди. Деякі з них анонсуються, інші є результатом поведінки ведучого або виділяються природно з поведінки групи. 4. Повідомлення про самопочуття є атрибутом кожного заняття. Дуже часто виникають ситуації, в яких корисно, щоб людина вербалізувала своє самопочуття. Варто розповісти про своє самопочуття, якщо тренер відчуває, що більшість учасників групи напружена. Є сенс починати з найщирішої людини в групі: вона задає норму щирості, в руслі якої й протікають подальші повідомлення. Ймовірно, що члени групи, говорячи про самопочуття, виразять і деякі свої страхи, побоювання, недовіру до того, що відбувається. 5. Повідомлення про очікування. Це не обов'язкова процедура. Можна не говорити про очікування, якщо все йде за планом або група дуже велика. У деяких ситуаціях можна попросити, щоб усі встали, заплющили очі й кожен уявив собі, що він хоче досягти цього дня. 6. Збір проблем. Досить важливою процедурою є збір проблем кожного з учасників групи. Залежно від складу групи і вибору моменту, коли було запропоновано подумати над своїми проблемами, а також форми цієї пропозиції, проблеми можуть істотно розрізнятися за видами: виробничі, особисті тощо. Що стосується самої процедури збору проблем, то вона може бути використана за такою схемою: кожен пише на картці одну-дві найбільш суттєві для нього проблеми, потім передає картку сусідові. Той ознайомлюється з проблемою і ставить " + " у разі, якщо вона його зацікавила або суттєва, інакше не ставить нічого. За знаком тренера картки передаються наступній людині. Дії повторюються доти, поки до кожного не повернеться його картка. Підраховується кількість плюсів, сума записується на картці. Усі підписують свої картки і здають ведучому. Фаза розігрівання. Ця фаза за часом коротка, не дуже насичена вправами і технікою. Зазвичай рекомендується використати рухові вправи, тілесні контакти, вправи на використання дистанції та безпосередню взаємодію - динамічні вправи, в ході яких ведучий стежить за виконанням групових норм, а учасники групи навчаються мові тренінгу. Фаза лабілізації. "Лабілізація [151] - це переживання особистістю неефективності звичних форм поведінки. Традиційно вважається, що без лабілізації не можна усвідомити джерела труднощів, які криються в особливостях характеру і поведінки. У тренінгу лабілізація зазвичай створюється тренером навмисно, для підвищення мотивації учасників тренінгу на роботу і подолання опору змінам. Лабілізація буває різної інтенсивності: від легкої тривоги до панічного страху і бажання припинити тренінг. Лабілізація, окрім тривоги, породжує почуття сорому, провини, розчарування, роздратування, агресії, невпевненості, безпорадності". Л.Ф. Анн звертає увагу на те, що "без лабілізації психолог не допоможе дітям усвідомити джерела їх труднощів, які криються в особливостях їх характеру і поведінці. Для учасника тренінгу лабілізація - це засіб пізнання власної недосконалості. Це дзеркало, в якому людина бачить своє неприкрашене відображення, свої слабкі сторони і недоліки. Проте, дітям з труднощами в спілкуванні, таке дзеркало не лише не принесе користі, але може сприяти примноженню їх труднощів, зниженню самооцінки, підвищенню тривожності, зміцненню внутрішніх бар'єрів. Тому тренінг будується так, щоб діти отримували лабілізацію в мінімальних дозах і не пряму, а опосередковану: Зазвичай людина не хоче лабілізації та захищається від неї. її перші дії будуть імпульсивними (часто афективно-агресивними), за ними стоїть невпевненість у собі. Приводом для лабілізації найчастіше є страх за свою репутацію у очах інших учасників тренінгу. Ефект лабілізації тим сильніший, чим він несподіваніший, чим гостріше особистість стикається зі своїми стереотипами в кожній конкретній ситуації. Лабілізація залежить від низки складових, причому основними є: неадекватно високий рівень мотивації на участь і завдання, що ставляться і вирішуються в ході тренінгу; переживання особистісної та професійної значущості того, що відбувається; рівень активності групи в цілому і кожного окремого учасника. Впоратися, пережити і перерости лабілізацію допомагає атмосфера доброзичливості, довіри і безпеки, що спеціально створюється і підтримується під час усієї роботи групи. Традиційно блоки, в яких є висока вірогідність лабілізації в учасників, ставлять на початок тренінгу. Лабілізація у кінці тренінгу знижує почуття успішності в учасників і може призвести до відмови учасників використати набуті на тренінгу навички і прийоми. При цьому тренерові важливо розуміти, що в будь-який момент тренінгу, іноді навіть під час простої розминки, у одного або декількох учасників тренінгу може статися "позапланова" лабілізація. Важливо приділити увагу такому учасникові й знизити його емоційну напругу, інакше ефективність його роботи на тренінгу різко зменшиться. На початковому етапі (формування емоційно-оцінної шкали) стосунки регулюються суто емоційними і суб'єктивними враженнями один про одного. Група поляризується на тих, кому віддають перевагу, і тих, кому не віддають перевагу. Тут працюють усі механізми формування першого враження про людину (значення мають зовнішній вигляд, ступінь привабливості тощо). На другому етапі тренер, створюючи ситуацію спілкування, вносить елемент регуляції в групу. Це дозволяє учасникам групи усвідомити своє становище в ній. Емоційна поляризація залишається в силі, але намічається дивергенція (злиття) позицій під впливом групових норм. Тренерські оцінки досить значущі, тому їх використання можливе в крайньому разі: наприклад, можна похвалити, щоб підвищити статус зовсім ізольованого учасника. На третьому етапі формується нова групова поляризація і створюється певна ієрархія, яку очолюють найбільш успішні учасники. Йде перерозподіл статусів у групі. Таке зміщення ієрархії є хорошим діагностичним моментом. На цьому етапі також відбувається вибух критичності: учасники спостерігають за собою, шукають помилки один у одного, тобто група намагається знайти джерело роздратування, іноді ним виявляється тренер. Необхідно, щоб цей процес переріс в груповий катарсис і групову самокритику. Саме роздратування і агресія стають об'єднувальним і стримулювальним механізмом. На четвертому етапі у членів групи з'являється здатність спокійно вислуховувати критичні зауваження на свою адресу, ґрунтовно уточнювати критику. Зростає розуміння себе й інших людей, відбувається корекція самооцінки. Ця ознака є показником успішності фази і тренінгу в цілому. Фаза лабілізації є найскладнішою в ході тренінгу, оскільки вимагає відстежування ситуації і станів членів групи, виявлення неконгруентних форм поведінки, чіткості в діях, стриманості оцінок і адекватного емоційного реагування. ІV. Фаза навчання. Мета фази: відпрацювання і оволодіння навичками, що допоможуть об'єднати групу, розвинути уміння взаємодіяти в команді, знаходити спільне між учасниками. Завершальна фаза. Мета фази: Підбиття підсумків, зняття напруження. Тут кожен має можливість говорити про те, як він оцінює себе й інших в процесі роботи групи. Тренер проводить аналіз загальних позитивних досягнень групи і просить зробити те ж саме кожного члена групи. Велике значення мають процеси рефлексії. Особлива увага приділяється індивідуальним особливостям поведінки і реакціям кожного учасника групи. Ефективність тренінгу для кожного члена групи полягає в його готовності приймати як позитивну, так і негативну інформацію про себе. Крім того, обов'язковим атрибутом завершення тренінгового заняття є ритуал його завершення. Ритуал група пропонує, колективно обговорює і потім приймає рішення ним завершувати кожне тренінгове заняття. Ритуал - своєрідна крапка у тривалому груповому процесі.


знайомство тренінг

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

слив eva na podhvate

na podhvate слив архив

слив стримерши карины 2ch